бенефіцій

бенефіцій
-я, ч.
1) В період раннього середньовіччя у Західній Європі – землеволодіння, яке дарував король (інший великий феодал) у довічне користування васалу за умови несення військової чи адміністративної служби.
2) Послуга, пільга, привілей, що надаються власникові страхового полісу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "бенефіцій" в других словарях:

  • бенефіс — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіціар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіцій — іменник чоловічого роду іст …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіція — іменник жіночого роду королівський дар іст …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіціарій — я, ч. 1) Те саме, що бенефіціар. 2) Об єкт благодіяння, людина чи група осіб, на користь яких здійснюється певна позитивна моральна дія …   Український тлумачний словник

  • бенефісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіціант — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіціантка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бенефісний — а, е. Прикм. до бенефіс …   Український тлумачний словник

  • бенефіціант — а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс …   Український тлумачний словник

  • бенефіціантка — и. Жін. до бенефіціант …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»